- нелюдимий
- —————————————————————————————нелюди́мийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
нелюдимий
Смотреть что такое "нелюдимий" в других словарях:
нелюдимий — а, е. 1) Який уникає спілкування з людьми, любить самітність; відлюдкуватий. 2) На якому чи в якому немає людей (про місцевість, край і т. ін.); безлюдний … Український тлумачний словник
здичавілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до здичавіти. 2) у знач. прикм.Дикий, неприручений (про тварин). || Некультивований (про рослини). || Запущений, порослий бур яном (про сад, поле і т. ін.). 3) у знач. прикм., перен. Відвиклий від людей, товариства … Український тлумачний словник
нелюдимість — мості, ж. Властивість за знач. нелюдимий 1) … Український тлумачний словник
нелюдимо — Присл. до нелюдимий … Український тлумачний словник
нелюдний — а, е. 1) Те саме, що безлюдний. 2) діал. Нелюдимий (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
відлюд(ь)куватий — (який тримається, мешкає осторонь від людей, самітно), відлюдний, нелюдимий, вовкуватий, дикий … Словник синонімів української мови
відлюд(ь)куватий — (який тримається, мешкає осторонь від людей, самітно), відлюдний, нелюдимий, вовкуватий, дикий … Словник синонімів української мови
незлюдний — на, не, (невлюдний, на, не), Ол. Який не живе з людьми; нелюдимий, уникає людей … Словник лемківскої говірки
